Приєднання відбувається тоді, коли вже існуюча церква відчуває через своїх лідерів, що Виноградник - це їх духовний дім. Так було і так буде надалі. Однак нам потрібно дуже чітко усвідомлювати наше покликання насаджувати і бачити церкви, а не прагнути зростати за рахунок приєднання вже існуючих церков. Останній варіант повинен бути винятком із правила, інакше велика частина нашого часу і енергії піде на інтеграцію з іншими церквами. Джон завжди говорив, що ми повинні народжувати собі подібних, тому що, чесно кажучи, дуже багато сил витрачається на те, щоб перетворити громаду з усталеними поглядами, культурою і системою цінностей в щось зовсім інше. У будь-якому випадку, навіщо нам потрібно намагатися змінити їх? Саме тому Джон говорив: «Ви не вступаєте в Виноградник, ви просто з'ясовуєте, що ви самі і є Виноградник». У такому випадку процес інтеграції не болісним і хворобливим, і не відверне від нашого справжнього покликання. Нам потрібно буде просто приділити час будівництва взаємин і зв'язків, прийняття спільних цінностей, які вже пустили коріння і потім, разом, йти і виконувати головне, до чого нас закликав Бог. Якщо Бог зробив Виноградник будинком для деяких церков, тоді нам потрібно буде пройти через процес адаптації. Джон говорив про це дуже просто: залицяння, заручини і весілля. Це час знайомства і пізнання пастора і лідерів, спілкування і спільне служіння, так щоб всі розкрилися і показали, хто ким є, і хто чого хоче. Зазвичай це відбувається через взаємини з пастором найближчого Виноградника в вашому районі. Якщо ця церква належить до якоїсь деномінації або асоціації церков, обов'язково потрібно ходити в світлі друг перед другом. З самого початку потрібно відверто і чесно говорити про свої наміри, і тоді благословення виллються на всіх, хто бере участь в цьому процесі. В іншому ж випадку дії учасників цього процесу будуть нечестивими. В потрібний час деномінація, яка відпускає церква, благословить її (якщо це можливо), і тоді в справу вступлять нові зобов'язання. Пізніше відбудеться реальна адаптація і зміна імені. З'ясувавши богословські принципи Царства і Церкви і визначившись з деякою термінологією і сприйняттям Виноградника, нам потрібно більш уважно вдивитися в філософію служіння Виноградника в тому її вигляді, в якому її представив Джон в 1982 році. На цьому етапі на сцену виходжу і я, представляючи вам документ на сорока п'яти сторінках, який я назвав «Будівництво від низу до верху». Я говорив про цей документ у першому розділі даної книги. По-перше, ми порівняємо три моделі діяльності громади, одна з яких є моделлю нашого підходу, прийнятого в Винограднику. Потім ми застосуємо ці соціологічні підходи до питання членства та лояльності в церкві, і подивимося, як Виноградник застосовує ці підходи в своїй діяльності.
